Форум » » "Хорошее настроение" для ... (продолжение) » Ответить
"Хорошее настроение" для ... (продолжение)
mikaella2007: Нервных почитателей ПР, а также анТонимов, у которых открылось тринадцатое дыхание, просьба эту тему не читать, чтобы лишний раз не нервничать из-за существующих реалий, вы ведь сами их выбирали, теперь кушайте, только не захлебнитесь. ПОДЯКА МЕШКАНЦЯМ ДОНБАСУ За розкрадання і грабіж! За шкурку-гниль від ананасу, Бо м'якоті тепер не їж! За золотий у Хама сральник, За недорубані пеньки, Раніш сережки рвав брутально, Тепер грабує в дві руки! Віддав даремно Севастополь Торік у Харкові Москві, А Фірташ газ державний злопав, На два мільярди, він же "свій"! Злодійська влада, і "в законі", Тепер керують пахани, І порожняк Донбасом "гоніт", Останні відбира штани! - "Спасіба жителям Донбаса", За вибраний в нікуди шлях, За ПРезидентські прибамбаси, За унітази, - просто ах! [more]За Межигір"я, Крим й арешти, За ним розігнаний Майдан, -"Можна опудалам там вештать, А людям - зась", - сказав Пахан! Продажна мєнтосвинь футболки, Взялась з "подякой" вилучать, Замість погон в мєнтів - наколки, А замість слів - "мать-перемать!" Їм "неосуджений" (аж двічі), Команду "фас!" дає Вітьок, І дохлий "беркут" люд калічить, Й доповідає: -"Хам, будь спок!" За це, донбасці, вам подяка, За вибір ваш і за "казлів", Якби повісить ще на гака, Ваш "ананас", щоб там і стлів.. Бо вже "покращення" наїлись, Так, що назовні воно пре, Де ж, козаки, ви причаїлись? Хто вам підштаники пере? Пора не дякувать, а вила У руки взяти замашні, Бо в інструменті, люди, сила, А не у фрукті запашнім![/more] Nebratan 2011
mikaella2007: http://www.pravda.com.ua/news/2011/10/12/6661184/ Член спортивного комітету Бундестагу, депутат правлячої партії Франк Штеффель закликав УЄФА відібрати в України статус господаря чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Про це він заявив в інтерв'ю Handelsblatt Online, повідомляє "Німецька хвиля". "УЄФА має можливість зробити символічний жест проти державного свавілля та політично забарвленого правосуддя. Країні, яка топче ногами права людини та правову державу, не можна надавати подіум для самопрезентації", - зазначив представник партії "Християнсько-демократичний союз". "УЄФА регулярно забороняє матчі на стадіоні, де фани поводяться неналежним чином та панує безправ'я. Тому "коли країна зневажає право, її треба виключити", - вважає Штеффель. Водночас християнський демократ зауважив, що якщо відібрати в України право приймати Євро, будуть в тому числі покарані футбольні уболівальники країни: "В такий спосіб буде чинитися максимальний тиск на українську владу з тим, щоб вона діяла у правовий та демократичний спосіб". На думку Штеффеля, сім років ув'язнення для Тимошенко та 137 мільйонів євро штрафу не мають нічого спільного із правовою державою у Європі. "Отже, Євро-2012 має проводитись не у двох країнах, а лише у демократичній Польщі", - підсумував він.
mikaella2007: Опять покращення: Коммунальные услуги подорожают на 32%, - Тигипко Об этом сегодня во время XI Международного экономического форума сообщил вице-премьер, министр социальной политики Сергей Тигипко. "Переговоры с МВФ свидетельствуют о том, что коммунальные услуги подорожают на 32%. Может, больше. Очень большая может быть для нас проблема. Мы ведем переговоры, и, возможно, мы договоримся с Россией о снижении стоимости газа", - сообщил Тигипко. "Мы уже подняли тарифы на 50%. Десять лет об этом говорили, но правительство пошло на это непопулярное решение... http://economics.lb.ua/state/2011/10/14/119451_Kommunalnie_uslugi_podorozhayut_n.html
mikaella2007: Введение Налогового кодекса привело к уходу в "теневой" сектор более 30% малого бизнеса страны. Об этом сообщил глава Совета предпринимателей при Кабинете министров Леонид Козаченко в ходе заседания Экономического совета общественных объединений, ассоциаций промышленников, предпринимателей и работодателей в четверг. "Более 30% малого бизнеса Украины ушло в тень из-за невозможности приспособиться к Налоговому кодексу и обеспечить выполнение предусмотренных им требований. Малому бизнесу очень тяжело приспособиться к такому тяжелому налоговому законодательству, поскольку даже большой бизнес считает Налоговый кодекс очень сложным", - сказал он. По словам Козаченко, существующее налоговое законодательство очень трудное, в нем содержатся сложные нормы, с которыми не могут до конца разобраться сами налоговики. ------------------------------------------------------ Кроме того, глава Украинского союза промышленников и предпринимателей Анатолий Кинах в ходе заседания сообщил, что во втором квартале 2011 года количество физических лиц-предпринимателей сократилось более чем в 2,5 раза по сравнению с аналогичным периодом 2010 года - с 83 тысяч до 31 тысяч. В свою очередь глава ГНС Александр Клименко сообщил, что специалисты Государственной налоговой службы начали применять новый механизм поиска граждан, вовлеченных в теневой занятости -мониторинг рекламных объявлений, в которых предлагаются услуги гувернанток, репетиторов, ремонтников, надомных парикмахеров и даже экстрасенсов.
mikaella2007: “Британские и американские компании представили высшим должностным лицам ЕС перечень из примерно 50 случаев "корпоративного рейдерства" в период правления Януковича – практики, когда фирмы, имеющие связи во власти, захватывали компании с западным капиталом", - пишет EUobserver. http://svodka.net/politika/politika/197245
во-во: во-во хороший ученик проффесор - налету перехватил инициативу Понятие «рейдерство» при Тимошенко расширилось Информационное рейдерство Тимошенко За прем'єрства Тимошенко рейдерство реалізовувалось оптом Голосуй за рейдеров Тимошенко!!! Деснянский суд развел бюрократию в пользу рейдеров Тимошенко
mikaella2007: ТЕПЕР УСЯ КРАЇНА ДІЗНАЄТЬСЯ, ЯК ВИ ЦЕ РОБИТЕ, ПАНЕ ПШОНКА 17 жовтня 2011, 20:32 Журналісти багато про що чули, багато про що знають, багато про що здогадуються. Та оскільки не завжди нам вдається відшукати всьому цьому залізні докази – Факти беззаконня, зловживання, корупції, – так і не стають загальновідомими. Але сьогодні – інший день. Що би почалось, якби хтось неспростовно довів, що екс-міністр внутрішніх справ Луценко таємно зустрічається і впливає на свідків, які дали ключові обвинувальні покази? Зустрічається безпосередньо перед судовим засіданням, за двадцять хвилин до допиту?! Будь Луценко на волі – його би миттєво взяли під варту. "Вплив на свідків" – це пряма підстава для обрання найсуворішого запобіжного заходу. Якби ж це зробили члени родини екс-міністра, або його адвокати – до свідків би приставили охорону, а захисників усунули від процесу. Але прокурорам – можна все. http://blogs.pravda.com.ua/authors/usov/4e9c66900e45e/
mikaella2007: Сегодня утром на канале TVI был гостем сказочник Сашко Лірник. С удовольствием послушала все, что он рассказывал, а потом забралась на его сайт и решила поделиться с вами его статьей об украинской культуре. Подпишусь под каждым его словом: Українцем бути круто Якось раптово впало на мене прохання мого доброго знайомого написати статтю (кілька слів) про українську культуру. Перша думка була: «Ну хто я такий, щоб писати про культуру»? Не маю ніяких офіційних звань, не маю спеціальної освіти, не веду в солідному журналі рубрику про життя «звьйозд естради» і т. ін. Але потім вирішив: «А чим я гірший? Адже якщо поруч поставити якогось відомого критика чи літератора і лірника Сашка, то слухати будуть скоріше мене (перевірено на дослідах)». Отож химерні думки лірника Сашка стосовно української культури.(Прошу при зустрічі не плюватися). Коли був малий, то не замислювався про це. Просто всотував у себе все те, що розповідали батьки і старший брат, бабуся і сусіди. Просто комфортно почував себе саме в українському середовищі. Пам’ятаю якою радістю для мене було почути хоч щось хороше про Україну в тогочасному совіцькому інформаційному просторі. Пишався «Червоною рутою» і тим що її слухають навіть у Москві, пишався Софійкою Ротару (це ще до того як вона стала рупором російсько-московського гламуру і суперницею Пугачової). Справжнім приводом для гонору стала поява тріо Мареничів – виявляється і ми, Химко, люди! Але якось поступово за рік-два-п’ять про українську культуру стало чути все менше. На перший план вилізло щось таке дивне-дивне. Така собі суміш комсомольської романтики і культури «гнилого заходу». Тепер я вже знаю як називається ця гидота-попса. А тоді, на тлі дубової радянської заідеологізованої «культури» вона здавалася небесним одкровенням і найвищим досягненням людського генія. Окремі прориви підпільних російських рок-груп тільки додавали пікантності всім «Самоцвєтам» і фірмовим джинсам за ціною 200 рублів (півтори місячні зарплати). Після падіння «залізної завіси» в СССР (і в Україні) потоком пішла суміш тих культурних явищ, про які ми тільки чули або уявляли з чужих слів. (Класика того часу – фраза «В СРСР сексу немає!», яка свідчила, що про секс все-таки чули, але до нас це не дійшло і не скоро дійде.) Приблизно в той час на ошелешений народ вихлюпнувся гламурний «Модерн-толкінг», китайський ширнетреб, брейк-данс, скейт (як елемент наближення до американського способу життя) пластмасова біжутерія, турецькі шмотки, харчі з консервантами Е240, хот-доги – коротше вся та мура, що гордо називається масовою культурою. Про українську культуру вести мову стало якось непристойно – яка там українська культура, коли у мене такий кльовий прикид (турецькі варьонки і молдавське «Мальборо»в зубах). І раптом – вибух! Шевченківське свято в Каневі. Мабуть чи не вперше такий стотисячний наплив людей з усієї України. Знаходячись в цьому вихорі українства зразу забуваєш про те, що престижно чи ні – просто насолоджуєшся і набираєшся щастя й енергії. Потім – як з кулемета: «Червона рута», «Оберіг», знову «Червона рута» (вибачте за саме музичну спрямованість, але я цим тоді хворів). А потім – 500-ліття козацтва в Капулівці і на Хортиці. Не можу забути нічні багаття до горизонту в степу і гопак в три години ночі по коліна в м’якій пилюці під пісню «Піду втоплюся у річці глибокій!». Потім – референдум із результатом 91% і… Незалежність! Саме оцей український спалах і дав ті відсотки і майже одностайну підтримку незалежності. Зайвий доказ важливості національної культури і переходу її з чисто філософської категорії, розважальної чи побутової в розряд стратегічної зброї. Причому зброї надпотужної. Воістину ідеї правлять світом, а не корпорація «Кока-кола», чи «Газпром». Спочатку було Слово. Як відомо, Перше Слово було у Бога. А Слово української культури опинилося тепер в руках пост совкових жлобів, які гордо іменують себе «українською елітою». Хоча ні до еліти, ні до українців не мають жодного відношення. На тлі телевізійного ура-патріотизму, помпезних концертів із обов’язковими тітоньками в дівочих віночках і псевдо-козаків в шароварах, почалося швидке захоплення інформаційно-культурного простору України великим капіталом. Звичайно, неукраїнського походження. Працюючи на будівництві, автор давно помітив, що українську мову чути лише до рівня «знизу – аж до виконроба», а вище, то вже починається російська. Маю сильну підозру, що таке відбувається всюди. Іде спрямоване формування нації «елоїв» – керівників і хазяїв (звичайно, російськомовних та ідишемовних, що теж в наших реаліях призводить до російськомовності) і нації «морлоків» – робітників і безправних обслуговувачів вищого «елоїдального класу» (звичайно, що «морлоки» україномовні). Влучно підмітив Едик Драч у своїй пісні : «А какой начальнік, рило свінскає, скаже вам хоч слово українскоє». (Перепрошую, для тих, хто не зрозумів – «елої» і «морлоки» – це з «Машини часу» Г.Уелса). Автор пам’ятає, як на зорі української незалежності (а що там пам’ятати – всього 17 років!) супер-модно і супер-круто було з’явитися на люди в вишитій сорочці , американських джинсах і окулярах-«крапельках». З підпілля вийшло на світ Божий забуте українське мистецтво – автентичні пісні, писанки, кераміка, вишиванка. Письменники наче прокинулися від летаргії (навіть в депутати вибилися). З’явилися перші українські фільми ( правда, малобюджетні, але тут головне – почати.). Український рок заявив про себе так, що здригнулася монополія англо- і російсько-мовного продукту в цій царині(« Кому Вниз», «Вій», «Рутенія», « Сестричка Віка»), навіть українська попса виглядала на той час вельми цікавою (той же Андрій Миколайчук). Українське бардівське мистецтво (традиційно, від кобзарів) вийшло на недосяжну висоту (Е.Драч, Морозов, Сітарський, Панчишин,Пилипчук, Жданкін). З’явилися десятки, якщо не сотні різних фестивалів, конкурсів, телепроектів. Може, вони були часто непрофесійні, може, по-дитячому, наївні, може, занадто романтичні, але це були перші кроки вже духовно вільної української культури. Причому кроки такі, що навіть не снилися колишнім «братнім республікам СРСР». Але, як співається в одній пісеньці: «недолго музыка играла». Колоніальна влада, що спритно рядилася в національну вишиванку, і кроки кам’яного Командора, що має прізвище Капітал, а по-батькові Іноземний, невпинно робили свою зелену справу (по кольору американських грошей). Тотальне захоплення українського інформаційного простору завершилося. Під шумок під приватизацію потрапили газети і журнали, радіо- і телеканали отримали нових власників, фестивалі і конкурси не змогли фінансово конкурувати з черговими «Іграми», «Казантипами», гламурними шоу. Автору ,в його бутність на телебаченні в якості творця і ведучого української програми для дітей, потрапив в руки документик із переліком власників українських телеканалів. За виключенням того, що майже всі нові хазяї були в Росії, вони ще мали поголовно характерні прізвища, які в перекладі на російську звучать як «Попович». Розумному досить. За якихось кілька років в інфо-просторі України зникла українська культура, за виключенням пост-совкового офіціозу. Про книжку і фільми скромно помовчу. Навіть мої диски з дитячими казками відмовлялися брати до розповсюдження, мотивуючи тим, що «украінскага нє бірьом!». Зате російський продукт низького ґатунку, і західна «дешевка» промивають нам мізки цілодобово. Чого варті «Аплодисменти» для дебілів і блювотні серіали про гламурне життя і ментів-бандюків-спецназівців-зеків в Росії. А мене мама вчила, що красти – не добре. А в телевізорі кажуть, що це – круто. Мабуть, і не викликає у нас огиди той факт, що вперше в світі, у нас Президент – колишній зек. А тато казав, що треба дружити з усіма націями. А в телевізорі показують, як треба «мачіть в сартірах» всіх, хто не схожий на «істінна русскага чілавєка». Хоча вроджена доброта українців не дає нам скотитися до примітивної ксенофобії, але з часом хтозна? А колись я слухав «Засвистали козаченьки» і «Очі відьми». А тепер «Два кусочЄка калбаскі» і «Сєдой бил паханом на зонє» викликають стійкий блювотний рефлекс і бажання викинути телевізор з дванадцятого поверху і вбити водія маршрутки,який вмикає радіо «Шансон». (прости Господи). Всякі візажисти, парікмахєри, і шоу-мени розплодилися, як щури. Тупі гумористи зі своїми жартами про «сало» і «хахлів», третьосортні шоу безголосих співаків «під фанеру», тексти про кропиву і про «любі мєня віздє», «співаючі труси» (сексуальні дівчатка, що виламуються на сцені, удаючи, що співають). І вершина – Сердючка. ( Воно, канєшна, геніальний артист, та я переконаний, що блазнюванням гроші і популярність здобути можна, але «Не введи мене во іскушеніє…» ще ніхто не скасовував, та і не скасує) Нам цілеспрямовано вбивається в мізки, нашіптується в думки, втравлюється в шкіру, що українцем бути соромно, не престижно, невигідно і «бла-бла-бла-бла всьо такоє». Ну справді, хто захоче бути українцем, коли вони тільки те і роблять, що тирять газ у поважних панів, жеручи при цьому сало і запиваючи відрами бурякового самогону? Крім того, ходять у засцяних шароварах і розмовляють тільки про кроликів. Мої думки про «культурний продукт» для дітей, включно з «покємонами», «вампірами» і «Энциклопедией блатного жаргона для детей» ( сам бачив таку книгу на Петрівці), потребують окремого викладу із зірочками замість соковитих матюків. А поки що коротенька епіграма : «Ді-джеї ідуть по місту Упевнений їхній крок. Які там іще фольклористи, Чи український рок? Ді-джеї крокують сміло. Веселі їхні пісні… Вирощуємо дебілів З пластмасою в голові.» Глобалізація, блін. Колоніальна політика, блін. Масова культура, блін, блін, блін. БЛ… Якщо хтось думає, що це просто заробляння грошей, чи конкуренція культур (типу -«перемагає краще») – той просто немовлятко. Пам’ятаєте чудовий музичний фільм «Пригоди Буратіно»? Цитую: «На дурака не нужен нож – ему с три короба наврешь – и делай с ним что хошь!» Ну так от, я дуже сумніваюся, що мені, вихованому на Шевченківських «Гайдамаках», захочеться обслинити в поклоні ручку голові Партії Регіонів. А що треба зробити з мізками людини, щоб вона це робила із захопленням і душевним «трепетом»?! Дійсно – сон розуму породжує чудовиськ! Найближча аналогія у пана Подеревянського «…і роблять зомбі аспіранти п’яні». Панове! Та невже ще комусь треба роз’яснювати, що наша культура – це наш захист, наша танкова броня з найкращої сталі 10ХСНД, наше Слово у Всесвіті, наша мама і наша дитина, наша надія на виживання в цьому світі, наш шанс не перетворитися на придаток російської газотранспортної системи, чи світове звалище і відстійник мігрантів, шанс не стати «життєрадісними споживачами екскрементів» (дякую невичерпному пану Лесю)?! Єгипет серед своїх пісків живе за рахунок своєї культури. Ізраїльтяни запанували (майже) над усім світом, дякуючи збереженню своєї культури. Культура Японії перетворила її за кількадесят років на недосяжну мрію (і не кажіть мені, що, без традиційного ставлення до праці та філософії, японський прорив був би можливий. Он в СРСР були і нафта, і газ, і сталь, і дерево, і крадені технології – і шо? ) Отож, наступ на українську культуру і, взагалі, на українство продовжувався непереможно, як наступ Тухачевського на Варшаву. Окремі пункти опору – як український рок, одиничні фільми, окремі фестивалі і радіостанції (а, зрештою, і казки вашого автора) погоди не робили, хоча іноді відкидали ворога від своєї висотки, але були щільно оточені інформаційним вакуумом. Все йшло до створення Малоросійської губернії з анклавами у Львові і Києві. Але постривайте панікувати– Бог є, і Він всемогутній, і Він любить Україну. Він тримає її в своїх долонях і час від часу хукає на неї, щоб зігріти. Здавалося, коли вже пора «зливати воду» – стиснута пружина українства випросталась Майданом. Люди! Це було найкраще, що можна було відчути в своєму житті! Яке єднання із своїм народом, із своєю культурою! Україна розцвіла як квітка під снігом (на все життя з дитинства запам’ятав, як у нас в дворі на Різдво розцвіла велика жовта троянда під метровим заметом і цвіла тиждень!). Пам’ятаю, як в перший день Майдану в кав’ярні зібралися погрітися перші «майданники» зі Львова, Києва, Запоріжжя, Одеси – всіх єднала біль і тривога за свій народ. А які вірші, пісні лунали! Всі браталися під лапатим снігом, жартували і випрошували по мобільним телефонам вишиванки у знайомих. І це в той час, коли ніхто не знав чим усе скінчиться і чи повернемося додому, чи будемо потовчені і постріляні як китайські студенти на площі Тян-ан-Минь. Ану згадайте останніх захисників козацької переправи під Берестечком, що, оточені ворожими гарматами, рейтарами і крилатими гусарами, викидали в болото гроші, дороге вбрання, прощалися один з одним і, сміючись, готувалися битися один проти тисячі «не за чини значні, чи маєтки, чи хутірець порядний, а лише за славу козацьку»! Бо це теж культура і мистецтво зуміти загинути по-лицарськи, по-козацьки. В той момент вже ні для кого не існували всі ті принади маскульту, всі ті караоке і «Ролекси», всі хіт-паради і гламурні тусовки, фірмове шмаття і мультики Аніме. Люди! Та й гроші перестали бути абсолютною цінністю!(!!!) Ні в кого не викликали здивування мішки брудної картоплі, вивантажені із шкіряного салону «Лендкрузера», чи сусідство красуні в дублянці за пару кілобаксів поруч з веселим дядьком в китайському пуховику і кролячій шапці – майданний чай смакував усім. ( Ха. І після цього хтось може сказати, що народ стояв на Майдані за гроші?Ха ще раз і бу-га-га на здачу.) Мене, пригадую, просто вразило, наскільки органічним були там народні і стрілецькі пісні, вишиті рушники на замерзлих наметах, захриплі рок-музиканти і замерзлі пальці скрипаля, який, відігріваючи їх пластиковим стаканчиком із чаєм, казав заздрісно: «Добре, що в тебе ліра – не так мерзнуть руки». Оце і є те справжнє мистецтво, мистецтво народних артистів – якщо народ слухає і просить ще – то ти народний артист, а якщо свистить і плюється, то ти – барахло, і місце твоє на презентації відомої антиукраїнської газети «3000» разом з акордеоністом Яном Тютюнником. Все те «фуфло», що нам штовхали довгі роки, обсипалося з нас і плавно перетекло на сценічні площадки біло-голубих. Ефекту додала присутність шановного Йосі Кобзона з Росії та з’їзд в Сєвєродонецьку з метою відірвати шматок України. І все це в гламурних рюшиках і підвязочках а-ля Могилевська і тюремним шансоном. Скажи мені. хто твій друг… Натомість порядний рок-музикант уже не міг так називатися, не виступивши в наметовому містечку. Про розквіт майданної народної творчості я вже мовчу. А новий український майданний костюм? Автор на власні очі бачив вишиту кухвайку ( !) Окрема тема про прикрашання «Лексусів» і «Мерседесів» як на буковинському весіллі. Жалюгідні потуги «регіоналів» повторити майданне мистецтво, зрештою, як і самий Майдан, ні до чого не призвели. Якщо душі Бог не дав, то ніякі потуги від лукавого її не дадуть. Зрештою ми і прийшли до розуміння української культури, як до вияву духу народу. Духу, що живе на генному рівні і нікуди не зникає, а вивільняється раптово і не очікувано і завжди рятує Україну від загибелі. У народа відкрилися очі. Народ зрозумів, що він неймовірно скучив за самим собою. Тепер можна легко спостерігати шеренги дорогих іномарок на березі Бугу на етнофестивалі «Шешори» – українцем бути престижно. Тепер зовсім не легко протовпитися на Співоче поле під час «Країни мрій» – українцем бути цікаво. Ляльки-мотанки в подарунок витісняють продукцію фірми «Паркер» – українцем бути красиво. Повна розкутість і свобода сп’янілих від щастя, кохання, доброго пива, веселого і сороміцького мистецтва нових «махновців» на «Дні Незалежності з Махном» – українцям заздрять, бо хто вміє ще так посилати під три чорти весь офіціоз і гламур? Згадаймо листа запорожців султанові! Так отож… Та що там довго триндіти – десятки фестивалів і конкурсів доводять, що тільки базуючись на українській культурі нам можна добитися чогось значущого. От і «Срібна підкова» відродилася у Львові. І рідко яке пристойне весілля в Києві обходиться без «Божичів», а від «Дахи-Брахи» рве дах у спокійних і знуджених маскультурою і глобалізацією європейців. Поважні менеджери і стилісти миттю забувають про свої «паті» у «спа-салонах» і підспівують дівчаткам із «Сонцекльоша» «Олено, не плач!» І ви не плачте, а посмійтеся і порадійте зі мною. От і я вже змушений відмовлятися від запрошень на виступи і концерти – тупо не встигаю всюди, де люди хочуть почути українську казку, гумор та й просто живе українське слово. Продажі моїх дисків зросли вчетверо – ми вже додруковуємо четвертий тираж (не сприймайте як саморекламу, а лише як статистичне дослідження незалежного експерта). Висячи в Інтернеті, щодень знаходжу нові форуми з рецептами українських страв і нові візерунки для вишивок, читаю опуси штибу : «Хочеться послати нах, Чухаються руки? «Вчи москальську! Незарах! В Жидачів, тварюки!» - щиро радію, що, нарешті, виросло покоління не рабів, що наше сорокарічне блукання по пустелі добігає кінця. І коли я вдягаю неймовірно красиву вишиванку (не на свято, а на кожен день!) і бачу погляди зустрічних – радісно-здивовані, веселі, схвальні, а іноді люті і зненависні – то я відчуваю себе лицарем у легендарному мітриловому панцері, який відбиває злі чари і мечі зі списами, а сяйвом своїм засліплює смердючих гоблінів. А в той день, коли із вікна скажено дорогого джипа мене запитали: «Слышь, браток, а где можно купить такую вышиванку? Я очень хочу – я ведь тоже украинец», – я зрозумів, що українцем бути круто. Ні, не так. Круто, радісно і весело! Невсеремось, брате! Сашко Лірник (Олександр Власюк) http://lirnyk-sashko.com/370#more-370
mikaella2007: Донецк и Янукович друг другу больше не «свои» Умные люди давно предвидели, что разочарование «донецких» в Януковиче будет гораздо более сильным, чем «оранжевых» — в Ющенко. ... Мужчины вдруг вспомнили, что они не только «жители Донбасса», но и главы семейств, отцы и мужья. Женщины обнаружили, что они не просто бюджетная массовка для митингов, а хранительницы очага. Наконец, все они вместе сообразили, что они не «электорат Януковича», а служащие, рабочие, врачи, учителя… И у каждого появился свой, личный набор претензий к президенту. ... На все это можно было поплевывать с высокой колокольни, если бы не началось брожение в среде «хозяев жизни», высокопоставленных и авторитетных соратников Виктора Януковича. Разумеется, это явление тщательно скрывается… Но достигло таких масштабов, что отдаленное эхо прорывается наружу. Мэр Донецка Александр Лукьянченко, к примеру, уже просто не мог молчать и демонстрировать лояльность, когда увидел, что в проекте госбюджета-2012 прямые изъятия из городской казны выросли… в пять раз! Степень его возмущения сложно оценить. Пять лет градоначальник терпел подобный грабеж от «проклятой Юльки», ждал и надеялся. Активно трудился на выборах на победу «своих». И тут — на тебе! «Даже выходцы из Донецка, которые пошли в Киев, и те пытаются родному городу вставить палки в колеса», — таков крик души, к тому же публичный, из уст донецкого чиновника… ... Все помнят, что делали народные избранники, когда Раду штурмовали афганцы? Снимали значки. Так вот, они уже давно «снимают значки» в том смысле, что некоторые уже приняли решение баллотироваться мажоритарно, не акцентируя при этом на своей партийной принадлежности. И даже начали «окучивать» свои будущие округа. ... Есть еще госслужащие — верные солдаты партии, винтики отлаженного механизма админресурса. Но и у них есть повод глубоко задуматься. ... Разумеется, как не вспомнить снова и снова, хотя бы пунктиром, «оптимизацию» школ и больниц? ... Сыграла против Януковича и передача функции утверждения коммунальных тарифов в Киев. Раньше можно было рассказывать возмущенным гражданам про доброго царя и злых бояр, теперь все рассказывается в точности до наоборот. В этом году «подарочек» к зиме в виде новых цен на отопление получили жители Горловки. ... Пенсионная реформа четко выкристаллизовала еще одну большую группу потенциальных противников Януковича — шахтеров, металлургов и прочих работников вредных производств. Почему именно их? А потому, что они как раз при действующей системе жили относительно неплохо: жуткие условия труда компенсировались ранним уходом на пенсию, причем на довольно приличную пенсию. Если повезло отхватить на работе еще и пару «висюлек» на черный шахтерский мундир, но не повезло получить группу по инвалидности, — идут надбавки. Таким образом, благодушный гегемон, составлявший ядро электората, — это не старый еще мужик на заслуженном отдыхе, которому государство за былые заслуги выплачивает три, четыре, а то и пять тысяч ежемесячно. Найти приличную подработку — и жить можно. Но теперь в ближайшей перспективе — подтягивание поясов, да еще и закрытие как минимум трех шахт. К своим маленьким привилегиям донецкие пролетарии относятся весьма серьезно. Примером тому — палаточный городок под местным управлением Пенсионного фонда, возникший одновременно с киевским штурмом Рады. ... Кто еще остался? Крупный бизнес? О да, эти, безусловно, как сыр в масле. Им отдают все новые и новые рынки, под них заботливо корректируют законодательство, их лоббистам отдали беспрецедентно много постов в органах власти. В тепличных условиях олигархи угольные и металлургические вдруг ощутили в себе таланты строителей, рестораторов и агрономов, постоянно расширяя круг интересов и область приложения капиталов. Но тем, кто рассчитывает таким образом завоевать преданность «денежных мешков», можно посоветовать только восполнить пробелы в образовании и наконец-то прочитать написанные для детей, но не по-детски мудрые стихи Бориса Заходера: Львы и тигры приручаются — Это редко, но случается. Но никто еще пока Приручить не смог хорька… ... ...кто-то из них слишком буквально понял фразу Августина Блаженного: «Женщина — тварь хилая и ненадежная»… Других объяснений тому, что в Донбассе от «реформ» в социальной сфере пострадали прежде всего представительницы прекрасного пола, в голову не приходит. Поднятие пенсионного возраста — раз. «Вычеркивание» декрета из общего стажа — два. Зарплатная дискредитация педагогов, закончившаяся забастовкой «училок» весной текущего года, — три. ... Для Донецкой области все эти меры оказались болезненными. Здешним дамам редко грозит участь домохозяйки. Женщины, в большинстве своем, работают. Однако изобретательные дончанки нашли гуманный и вполне законный способ найти компромисс между своим материнским и трудовым долгом: на «вредных» производствах, где «год — за два», барышни за два-три декрета с небольшими перерывами на работу набирали необходимый горячий стаж и уходили на пенсию как раз к «ягодному» возрасту. Раньше на это закрывали глаза. Но лазейку прикрыли. Так к списку недовольных добавились десятки и сотни тысяч тружениц донецких предприятий. ... Наконец, есть люди, обиженные на «кидок» со вторым государственным языком (и их не так уж и мало!)… Сейчас главное свойство «земляческих» претензий к Виктору Януковичу в том, что у каждого эти претензии свои. Президент успел так много пообещать и не сделать (а то и сделать нечто прямо противоположное), что предъявить ему личный счет — проще простого. И универсальные лозунги вряд ли будут ликвидным средством для оплаты этих счетов. zn.ua
Семен: Янукович - Азарову: - А не пора ли выдвинуть меня на Нобелевскую премию? Азаров: - Пора. В какой области? Янукович: - В Донецкой, конечно.
Вит:
Вит:
mikaella2007: На востоке все же загоняют людей в Партию регионов угрозами и обманом? В Совете общественных организаций Мариуполя продолжают утверждать, что работников металлургических заводов имени Ильича и "Азовсталь" заставляют вступать в Партию регионов. Соответствующую информацию подтвердила пресс-секретарь СООМ Элеонора Гайворонская, передает Радио "Свобода". "К нам обратились люди только при условии сохранения полной конфиденциальности. люди, которые работают на комбинатах. На "Азовстали", например, ну это то, что Ахметову принадлежит, на "Метинвесте", - отметила она. "Условия разные, в некоторых цехах это в виде уговоров, а в некоторых – с намеком на увольнение. По большей части идет давление на работников: ты не получишь отпуск во время, которое обещали. Или те, кто работают по контракту: дорабатываешь контракт, дальше можешь не надеяться, что он будет продлен", - рассказала Гайворонская. По ее словам, люди так напуганы, что не хотят общаться с журналистами, даже при условии полной конфиденциальности. Работники беспокоятся о сохранении своих рабочих мест. Однако принудительное вступление происходит не только на металлургических комбинатах – такая практика применяется и к бюджетникам, отмечает радио. Бывшая работница донецкого детского сада Ирина рассказала: "Сначала пришли и сказали, что мы все вступаем в Партию регионов. Я говорю – я вне всех партий. Даже несмотря на то, что я пишу заявление об увольнении и ухожу с этого места работы. Я не понимаю, зачем мне это нужно". "Прошло 2 года, и вдруг в документах вижу, что я оформлена как член Партии регионов, и меня отправляют на какой-то там митинг. Я очень ругалась, сказала: как это так, это незаконно! А мне ответили: потому что мы все в Партии регионов", - заявила бывшая сотрудница детсада. Ранее Совет общественных организаций Мариуполя уже завил, что работников метзаводов имени Ильича и "Азовсталь", которые принадлежат "Метинвест Холдингу", заставляют вступать в Партию регионов под угрозой увольнения. На самих предприятиях не подтверждают эти заявления. После заявления Совета общественных организаций Мариуполя на сайтах обоих заводов опубликовали опровержение этой информации. Народный депутат от Партии регионов Александр Ефремов также заявил, что это "глупость". Представитель пресс-центра "Метинвест Холдинга" Екатерина Сокрута отказалась комментировать ситуацию: "Там, очевидно, проходило опровержение, дело в том, что у меня нет полномочий комментировать эти вещи, это нужно все равно уточнить". "Украинская правда"
tatyana: Вит, спасибо! 13, 14 октября в Харьковской строительной академии проходил семинар сметчиков благодаря участию в котором я впервые попала в Харьков. Мне очень понравился город и харьковчане, поэтому с удовольствием посмотрела видеоролики, - есть над чем задуматься!......
Вит: tatyana спасибо, я тоже хотел попасть на этот семинар, но не получилось. Семинар Вам понравился, что то интересное рассказывали там?
tatyana: Семинар был полезен Заказчикам, я же на свои вопросы ответы не получила............
Аэронаташа: tatyana , где-нибудь материалы семинара почитать можно?
tatyana: Аэронаташа пишет: tatyana , где-нибудь материалы семинара почитать можно? У меня есть диск с материалами КРУ и Экспертизы, но, как скопировать и поместить в загрузки, я не знаю.....
Ромашка29: tatyana Вы были на семинаре в Харькове, а это не тот который 28.10.11 будет в Одессе?
Вит: Ромашка29 нет, в Харькове был другой. Тот что будет в Одессе, в Харькове не будет.
tatyana: Ромашка29 пишет: tatyana Вы были на семинаре в Харькове, а это не тот который 28.10.11 будет в Одессе? Нет, в Одессе каждый год говорят одно и тоже. Этот был значительно познавательней, особенно для Заказчиков и сметчиков Харьковского региона.
полная версия страницы